про тьолочек
мені подобаються романтичні тьолочкі, які пишуть про вічність.
мені подобається їх амбітність: вони не шкробають до модних молескінчиків, чи гламурним подружкам до жежешичок. ні - вони прагнуть більших аудиторій, більших просторів, більше уваги, більших членів...
мені подобається їх впевненість: їх поступ незворотній, їх слова - наче падаюча сокира, їх аватарки - наче заклик воскреснути до ботічеллі, їх коменти самих себе приторні, як гаремний рахат-лукум.
мені подобається їх агресія: вони пишуть з розмахом, з почуттям відповідальності якщо не за всесвіт, то принаймні за людство
мені подобається їх непохитна цілісність як виду: вони горло перегризуть будь кому, хто замахнеться на подібну до них тьолочку. вони розгризуть черево нещасного і розкидають його нутрощами якщо не по всьому місту, то принаймні по інтернету.
))))))))))))))
Пані Пушнова, якщо Ви сподівалися, що я побачу в найсвіжіших записах цей пост, прочитаю і ображусь – я Вас розчарую))) І якщо Ви з однієї аватарки пізнали мою (ой, як же мені буде незручно, якщо Ви писали не про мене – а так і є))) душу й мій "вид" – це так глибоко "по-філософськи". Так, це моя улюблена фотка, зроблена моїм чоловіком під час весільної подорожі, я завжди ставлю її на аватарки. Уявіть собі, я ще й заміжня (значить, назвете мене солідною "коровою", чи як? :))
І ще я дуже рада, що не є тою, кого Ви описали: не маю гламурних подруг і таких як Ви, звісно. І взагалі маю їх небагато – не люблю жіночої істеричності, нещирості й заздрощів. Тому найкращими моїми друзями є мій чоловік і мій брат.
Можете й надалі намагатися скласти мій "психологічний портрет". Не заважатиму Вам у жіночих забавках, мушу зосередитися на навчанні, сесія попереду. Та й хатніх справ вдосталь, Великдень скоро.
Успіхів Вам! Веселих свят і смачної паски! Не буду більше сваритися, бо скоро йду сповідатися.